Коротко: підступу немає. Blender безкоштовний тому, що ним володіє некомерційний фонд, який живе на пожертви компаній — зокрема тих, що самі на ньому заробляють. Це не пробна версія, не урізана редакція і не «безкоштовно, поки не виростеш»: комерційні студії працюють у тій самій програмі, яку завантажує дитина.

Недовіра тут природна. Батьки знають ціну професійних інструментів: 3ds Max, Maya, Cinema 4D коштують як серйозна щорічна підписка. І коли поруч виявляється програма того ж класу за нуль гривень, перша думка — десь є пастка: або обріжуть можливості, або через рік попросять платити, або результати не можна продавати.

Хто за це платить

Blender розвиває Blender Foundation — нідерландський некомерційний фонд. Гроші надходять не від користувачів, а від компаній, яким вигідно, щоб програма існувала й розвивалася: серед постійних спонсорів були і виробники заліза, і великі технологічні компанії, і студії.

Логіка спонсора проста. Студія, яка робить графіку на Blender, платить фонду суму, помітно меншу за вартість ліцензій на пропрієтарний пакет для всіх робочих місць. Виробник відеокарт зацікавлений, щоб популярна програма добре працювала саме на його залізі. Виходить, що кожному учаснику дешевше підтримувати спільний інструмент, ніж купувати чужий.

Чи це та сама програма, що у професіоналів

Так, і це головна відмінність від «безкоштовних версій» звичного зразка. У Blender немає поділу на домашню й професійну редакцію, немає водяних знаків на результатах, немає обмеження на роздільну здатність чи кількість об'єктів.

Ліцензія — GPL, і вона прямо дозволяє комерційне використання. Усе, що дитина зробить у Blender, можна продавати з першого дня, без окремої підписки. Для порівняння: у 3ds Max навчальна ліцензія безкоштовна, але комерційне використання її результатів заборонене — заробляти можна тільки на платній підписці.

Саме тому для підлітка, який хоче спробувати заробити на своїх роботах, Blender — коротший шлях: між «навчився» і «продав першу модель» немає фінансового порога.

За що тоді іноді просять гроші

Плутанина зазвичай виникає навколо трьох речей, і жодна з них не є самою програмою.

Перше — додатки й готові моделі. У Blender великий ринок розширень і бібліотек від сторонніх авторів, і вони платні. Для курсу нічого з цього не потрібно: усі теми, від моделювання до рендеру, проходяться на штатних можливостях.

Друге — хмарний рендер. Якщо картинка важка, її можна порахувати не на своєму комп'ютері, а на чужих потужностях — це послуга, і вона платна. Для навчальних сцен вона не потрібна.

Третє — Blender Studio, підписка фонду з навчальними матеріалами й вихідними файлами мультфільмів. Це підтримка проєкту й доступ до архіву, а не доступ до програми.

У чому Blender усе-таки поступається

Якщо не сказати про це, текст перетвориться на рекламу безкоштовного, а чесна картина складніша.

Перше — галузеві стандарти. У великій архітектурній візуалізації історично панує 3ds Max: замовники надсилають файли в його форматах, бібліотеки меблів і матеріалів зроблені під нього, і студія, яка працює на Blender, регулярно щось конвертує. Для дитини, яка цілиться саме в інтер'єрну візуалізацію, це аргумент на користь платного пакета.

Друге — технічна підтримка. У платного продукту є компанія, якій можна написати. У Blender є форуми й спільнота: відповідь зазвичай знаходиться швидше, але гарантії немає, а шукати її доводиться самому.

Третє — темп змін. Blender розвивається швидко, і це не лише перевага: великі оновлення іноді змінюють поведінку інструментів, а навчальні матеріали дворічної давності місцями застарівають. Для самостійного навчання по відео це помітна незручність.

Жодна з трьох речей не заважає навчанню в курсі, але знати про них варто до вибору напрямку, а не після.

Чи не зникне він

Побоювання розумне: безкоштовне має звичку закриватися. Але тут улаштовано інакше — вихідний код відкритий. Навіть якби фонд припинив існувати, програма залишилася б у спільноти, і її розвиток міг би продовжити будь-хто. Це не гарантія, але це зовсім інший рівень ризику, ніж у продукту однієї компанії.

Практична перевірка простіша за теорію: Blender існує з 1990-х, останні роки розвивається швидше за багатьох платних конкурентів, і великі студії переводять на нього частину роботи.

Що з цього випливає для родини

На час курсу витрат на програмне забезпечення немає взагалі — ні на старті, ні потім. Blender ставиться на Windows, macOS і Linux однаково, без ліцензійних ключів і підтвердження статусу учня.

Єдине, що варто закласти, — комп'ютер, і вимоги там скромніші, ніж здається: про це є окрема розмова в статті «Який комп'ютер потрібен для Blender». А порівняння з платним професійним пакетом — у матеріалі «Blender чи 3ds Max: з чого почати».