Коротко: за десять місяців дитина проходить шлях від першого кубика до персонажа з ригом, матеріалами, світлом і короткою анімацією. У портфоліо до цього моменту зазвичай набирається 5–8 робіт: предмети, персонаж, інтер'єрна сцена, рендер. Повний курс — 12 місяців, 104 заняття, 19 тем і фінальний проєкт; останні два місяці йдуть на фізику, експорт у ігрові рушії та власну сцену для портфоліо.
Питання «а що конкретно буде вміти дитина» звучить частіше за питання про ціну. Нижче — розкладка по місяцях із чесною межею: що встигається за десять місяців і що лишається на завершення.
Місяць 1: інтерфейс, який спершу лякає
Знайомство з Blender і моделювання від примітивів. Виглядає не вражаюче: виділення, переміщення, обертання, масштаб. Але саме тут закладається звичка думати в трьох осях, без якої всі наступні теми даються важче.
Найскладніше в перші два тижні — звикнути, що в 3D немає «скасувати одним кліком», як у простому редакторі. Зате коли дитина вперше обертає власну модель на 360° і бачить її з усіх боків, мотивація різко зростає — це найпомітніший перелом на курсі.
Місяць 2: з куба виходить предмет
Модифікатори й hard surface — техніка та предмети. Extrude, Loop Cut, Bevel: із простого куба виходить стілець, коробка з кришкою, найпростіший робот. На цьому етапі з'являється перше «ого» — коли з примітивної форми виходить впізнаваний предмет, зроблений повністю своїми руками.
Місяць 3: скульптинг і топологія
Скульптинг органічних форм — робота з формою, як із глиною, без оглядки на сітку. Одразу за ним топологія та ретопологія: те саме, але вже акуратно, з правильною сіткою полігонів. Порядок саме такий, бо спершу треба зрозуміти форму, а потім навчитися будувати її чисто.
Місяць 4: перший персонаж
Моделювання персонажів — найскладніший і водночас найцікавіший блок. Діти вперше створюють щось «живе», а не геометричну фігуру.
Місяці 5–6: об'єкти перестають бути сірими
UV-розгортка — як «розкроїти» тривимірну модель у пласку розгортку, щоб на неї лягла текстура. Далі матеріали й шейдери, потім текстурування: дитина вчиться робити так, щоб дерево виглядало як дерево, а метал — як метал.
Це той момент, коли роботи вперше стають схожими на те, що дитина бачила в іграх і мультфільмах. До цього моделі були сірими болванками, і частина дітей саме тут остаточно вирішує, що 3D — це цікаво.
Місяці 7–8: світло, камера, рендер
Освітлення та World, камера й композиція кадру, рендер у Cycles та Eevee. Тут з'ясовується, що одна й та сама модель при різному світлі виглядає як дві різні роботи, і що кадр треба вибудовувати так само свідомо, як фотограф вибирає ракурс.
Порівняння двох рушіїв рендеру — окрема тема: Eevee працює в рази швидше й достатній для навчальних робіт, Cycles рахує чесне світло й потрібен для фінальної картинки. На слабкому комп'ютері це різниця між «працюю» і «чекаю», тому тема практична, а не теоретична.
Місяці 9–10: модель починає рухатися
Композитинг і постобробка, основи анімації, риггінг та Armature, анімація персонажа. Риг — це скелет усередині моделі: кістки, до яких прив'язана геометрія. Після нього персонаж перестає бути статуєю, і його можна поставити в позу або змусити пройтися.
До кінця десятого місяця на руках уже є все, з чого складається закінчена робота: модель, розгортка, матеріали, світло, кадр, рендер і короткий рух.
Що є в портфоліо до цього моменту
- кілька предметів із перших місяців — від стільця до техніки;
- скульптована органічна форма й персонаж із чистою топологією;
- текстуровані моделі з матеріалами, а не сірі болванки;
- щонайменше одна сцена з вибудуваним світлом і кадром;
- рендер у Cycles або Eevee;
- коротка анімація персонажа.
Зазвичай це 5–8 робіт. Для вступного портфоліо важлива не кількість, а те, що серед них є хоча б одна доведена до кінця сцена — з світлом, матеріалами й свідомим кадром.
Що лишається на останні два місяці
Фізика й симуляції — тканина, зіткнення, руйнування: речі, які неможливо анімувати вручну. Далі тема 19, «Експорт, 3D-друк та ігрові рушії»: модель треба віддати назовні так, щоб її прийняв рушій або 3D-принтер, а це вимоги до топології й масштабу, а не до краси.
Завершує курс власна 3D-сцена для портфоліо — повноцінна робота від ідеї до фінального рендеру, зроблена самостійно. Саме її дитина потім показує, і працює вона краще за будь-який сертифікат.
Чи можна зупинитися на десятому місяці?
Можна, і втраченим це не буде: основне ремесло вже освоєне. Але саме остання частина відповідає на питання «а що з цим робити далі» — як віддати модель в гру, як надрукувати її на 3D-принтері, як зібрати сцену, яку не соромно показати. Куди саме вести модель — у гру чи в картинку — розібрано в статті «3D для ігор чи 3D для картинки».
Що змінюється в дитині, крім навичок
Перше — терпіння до довгої роботи. Модель не виходить за одне заняття, і дитина поступово звикає, що результат складається з двадцяти дрібних кроків, кожен з яких сам по собі нудний. Це помітно переноситься на школу: домашнє завдання на кілька днів перестає здаватися нездоланним.
Друге — звичка розбирати складне на прості форми. Після кількох місяців дитина, дивлячись на будь-який предмет, бачить, з яких примітивів він збирається. Це і є професійний погляд 3D-художника, і з'являється він раніше за технічну майстерність.
Чи потрібен графічний планшет для Blender
Для більшої частини курсу — ні, вистачає миші. Планшет стає в пригоді лише на скульптингу, де важливий натиск пера, і навіть там це зручність, а не необхідність: третій місяць спокійно проходять мишею. Купувати заздалегідь сенсу немає — краще подивитися, чи затримається дитина саме на органічних формах.
Скільки часу займає домашня практика
Формально домашніх завдань немає, але більшість дітей самі повертаються до Blender між заняттями — програма безкоштовна й стоїть на власному комп'ютері, а не в класі з обмеженим доступом. Це помітно впливає на темп: діти, які відкривають Blender удома хоча б раз на тиждень, проходять перші теми помітно швидше.
Якщо домашній комп'ютер слабкий, це не привід відкладати — мінімальні вимоги й обхідні шляхи розібрані в статті «Який комп'ютер потрібен для Blender».
Від чого залежить темп
Розкладка вище — орієнтир при двох заняттях на тиждень по 90 хвилин у групі до 6 учнів. Реальний темп зсувається на місяць в обидва боки, найчастіше на скульптингу й топології: частина дітей залипає на формі й не хоче переходити до акуратної сітки. Підганяти тут сенсу мало — саме ця частина потім визначає, чи можна буде модель анімувати.
Повна програма курсу — на сторінці курсу «3D-моделювання у Blender».
