Коротко: від першого кубика до власної сцени з освітленням і матеріалами. У портфоліо зазвичай виходить 5–8 моделей: предмети, персонаж, інтер'єр і коротка анімація.

Перший місяць — це інтерфейс і базові інструменти виділення й трансформації. Виглядає не вражаюче, але без цього фундаменту всі наступні теми будуть даватись важче — це як вчити абетку перед тим, як писати твори.

Місяці 2–3: перші об'єкти

Extrude, Loop Cut, Bevel. З простого куба дитина вчиться робити стілець, коробку з кришкою, найпростішого робота. На цьому етапі з'являється перше «ого» — коли з примітивної форми виходить впізнаваний предмет.

Місяці 3–4: обличчя та персонажі

Base mesh і скульптинг — той самий підхід, яким моделюють персонажів у Pixar чи в іграх. Це найскладніший і водночас найцікавіший блок за відгуками викладачів: діти вперше створюють щось «живе», а не просто геометричну фігуру.

Мнение викладача: «Батьки часто дивуються, коли бачать перше обличчя, яке зліпила дитина — воно ще далеке від ідеалу, але вже впізнавана людина з характером. Це той момент, коли діти самі просять "ще одне заняття", навіть якщо урок закінчився.»

Місяці 5–7: матеріали, текстури, світло

Тут об'єкти перестають бути сірими. Node Editor, PBR-матеріали, UV-розгортка, типи світла в Blender — дитина вчиться робити так, щоб дерево виглядало як дерево, а метал — як метал.

Місяці 8–9: рендер і перші рухи

Cycles проти Eevee — коли швидкість важливіша за якість, а коли навпаки. Плюс перші ключові кадри й прості цикли анімації — об'єкт вперше починає рухатись.

Місяць 10: власний проєкт

Фінал курсу — не тестова робота, а повноцінна 3D-модель, зроблена від початку до фінального рендеру самостійно. Саме цю модель дитина потім показує в портфоліо чи просто друзям — і це працює краще за будь-який диплом.

Скільки часу займає домашня практика

Формально домашніх завдань немає, але більшість дітей самі повертаються до Blender між заняттями — бо це безкоштовна програма, встановлена на власному комп'ютері, а не шкільний клас з обмеженим доступом.